В нас такий не купиш! «Турецький вершковий сир» — роблю сама, ну дуже просто.

Маю для вас чудовий турецький рецепт неймовірного домашнього сиру! Такий ніде не купиш, тай після приготування вже не хочеться з магазину!

Інгредієнти:

  • Молоко 1,5 л (4–4,6%)
  • Лимонний сік 50 мл (або 1 ч. л. лимонної кислоти та 50 мл води)
  • Масло вершкове 50 г
  • Сіль 1/2 ч. л.

Приготування:

Я беру молоко –  жирне, домашнє, саме те, що треба для ніжного сиру. Виливаю його у каструлю й ставлю на плиту. Молоко доводжу до кипіння, але не відходжу далеко — воно любить втікати саме в той момент, коли відвертаєшся.

Поки молоко нагрівається, беру лимон, вичавлюю сік. Щоб у сир не потрапили волокна чи кісточки, проціджую сік через ситечко.  Дивлюся — молочко вже ось-ось закипить: по краях з’явилися дрібні бульбашки, а над поверхнею піднімається легкий пар. Саме час вливати лимонний сік! Я вливаю його тоненькою цівкою, і одразу видно, як молоко згортається — починає відділятися злегка зеленкувата сироватка. Це добрий знак — усе йде як треба.

Щоб процес пішов швидше, накриваю каструлю кришкою на кілька секунд. Коли сирна маса вже вся звернулася, даю їй закипіти ще буквально 15–20 секунд і вимикаю газ.

Готую друшляк, вистилаю його марлею у два шари й обережно виливаю всю масу. Сироватку не виливаю — вона мені ще стане в пригоді. На ній дуже гарні виходять млинці або м’яке тісто для пиріжків. Сир залишаю у марлі на 10–15 хвилин, щоб стекла зайва рідина. Потім перекладаю його у миску й даю трохи охолонути. Важливо, щоб маса була не гаряча, а лише тепла — інакше вершкове масло може «відсіктися».

Коли сирна маса охолола до приємного теплого стану, перекладаю її у чашу блендера. Додаю вершкове масло і трішки солі. Вмикаю блендер і збиваю до однорідної, кремової консистенції. Можна час від часу зупиняти й зішкрібати сир з боків, щоб нічого не залишилось. Якщо хочете, щоб маса була зовсім без крупинок — збивайте довше.

Сюди ж можна додати сушені трави, паприку, чорний перець або дрібно нарізану зелень — тоді сир матиме свій особливий аромат. Але я люблю класичний варіант — ніжний, вершковий, як масло.

Перекладаю свій сир у скляну миску, накриваю силіконовою кришкою й ставлю в холодильник. Зранку намазую його на хліб — і виходить бутерброд, немов із вершковим кремом. Сир виходить еластичний, гладенький, просто шовковий на смак. Мені він навіть більше подобається, ніж відома «Філадельфія».

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *