Наприкінці 1980-х Радянський Союз переживав глибокі зміни. Перебудова, гласність та поступове пом’якшення ідеологічних обмежень дозволили з’явитися тому, що ще недавно здавалося немислимим. Одним із знаків нової доби став перший офіційний конкурс краси – «Московська красуня-88».

Він викликав не лише величезний інтерес, а й справжній культурний шок. У країні, де зовнішність та індивідуальність десятиліттями не сприймалися як суспільна цінність, красу вперше винесли на сцену та зробили предметом відкритого захоплення.

Все почалося 1987 року з експерименту газети «Московський комсомолець»: редакція запропонувала обрати найкрасивішу читачку. Відгук виявився несподівано більшим — листи з фотографіями надходили тисячами.

Стало зрозуміло, що газетні рамки вже не вміщують такого інтересу. Ініціативу підтримав Московський міськком Комсомолу, і невеликий редакційний конкурс вирішили перетворити на подію загальноміського масштабу.

Навіть на тлі лібералізації довелося шукати ідеологічних компромісів. Конкурс офіційно зробили некомерційним, а назву «Міс Москва», яка сприймалася як західна та «буржуазна», замінили на нейтральнішу — «Московська красуня».

Витрати взяли він комсомольські організації та спонсори. Серед них був знаменитий журнал «Бурда Моден», який знайомив СРСР із західною модою: за його викройками шила одяг вся країна.

Для надання конкурсу авторитету до журі запросили відомих діячів культури — оперного співака Мусліма Магомаєва, письменника-сатирика Михайла Задорнова та актрису Анастасію Вертинську. Ведучим став ще маловідомий Леонід Якубович: до його слави телевізійної залишався час.

Багато учасниць пізніше стали відомими актрисами та медійними особами. Так конкурс виявився своєрідним соціальним ліфтом — новим та незвичним для радянського життя.

Програма включала три тури: дефіле у купальниках, вихід у національних костюмах та показ вечірнього вбрання. Для радянської публіки така сцена мала майже революцію.

Але ближче до фіналу, коли визначилися шість фавориток, виявилися серйозні організаційні проблеми: попередньому відборі не перевірили деякі формальні обставини.

«Коли у фіналі залишилося шість конкурсанток, ми зрозуміли, що навіть не подивилися їх паспорти… Оксана Фандера не мала московської прописки. Ірина Суворова виявилася заміжня і з дитиною. А прізвище Олени Дурнєвої, на жаль, звучало надто комічно для титулу першої красуні столиці», — згадувала директор конкурсу Марина Паруснікова.

У результаті корону отримала Марія Калініна – неповнолітня учениця десятого класу. Її перемога стала одним із символів епохи, в якій молодість, зовнішність і особистий вибір набували все більшого значення.

1990 року Марія поїхала до США. Тепер вона живе у Каліфорнії і викладає кундаліні-йогу: її спосіб життя та сфера громадської діяльності повністю змінилися.