Коли Ролан Биков зустрів Олену Санаєву, йому було 43 роки. Він давно розлучився з актрисою Лідією Князєвою, з якою вони в 1958 році усиновили хлопчика Олега, і мав славу бабником: після розлучення у нього було багато романів, але жодна жінка дружиною не стала. Санаєва сама згадувала, що вони зустрілися «в дуже поганий період його життя»: його зняли з ролі в «Повісті про Іскремас», на полиці лежали фільми «Комісар» та «Перевірка на дорогах», помер його великий друг, клоун Леонід Енгібаров. Кохання в житті Бикова не було, і він уже не вірив, що воно можливе. Михайло Жванецький, який тоді пережив власну драму, сказав йому: «Серйозного кохання вже не буде, Ролан».

Познайомилися вони на зйомках фільму Докер. Режисер Юрій Рогов запропонував Санаєвій роль дружини героя Бикова. Натурні зйомки йшли в Кишиневі, а Олена в перші дні туди не потрапила: вона була зайнята в іншому фільмі та боялася літати літаками, тож збиралася приїхати потягом. Биков був обурений. За спогадами Санаєвої, він заявив: «У мене всі дні заздалегідь розписані, а ця Санаєва ще й не літає. Мабуть, думає, що коли вона дочка великого начальника, то їй усе дозволено? Нема чого чекати, треба брати іншу актрису!» Всеволод Санаєв у роки був секретарем правління Спілки кінематографістів СРСР. Рогов не наважився сперечатися і викликав до Кишинева іншу артистку.

Батько Олени одразу сказав їй: «Лелю, тебе не хочуть». Але в її групі через епідемію грипу скасували зйомки і вона змогла виїхати вчасно. Сідаючи в поїзд, Санаєва вже знала, що заміна приїхала до Кишинева, але все одно поїхала: якщо вона затверджена на роль, вирішила вона, то хоча б подивиться режисеру в очі. Увечері Рогов зізнався їй, що замінити її запропонував Биков. Вона відповіла: нехай заміну проводжають із богом, а роль вона гратиме сама. Вранці у павільйоні Санаєва зустрілася з Биковим. Побачивши її, він, за її словами, відразу заявив, що в сцені повинен цілувати дружину, хоча в сценарії цього не було. Зняли один дубль, після чого оголосили перерву: синець на губі Олени виявився таким, що далі її знімати можна було тільки зі спини.

Коли всі вийшли з декорації, Биков ліг на ліжко і попросив Олену залишитись, щоб обговорити сцену. Він узяв її за руку і тихо сказав: «Ліно, що робити, ви така красуня, я закоханий у вас, а у вас, кажуть, молодий гарний чоловік? Як же бути? Санаєва забрала руку: «Ніяк не бути, ролі свої грати». Більше він ні з ким на зйомки не приїжджав. Ролан пізніше зізнавався, що за все життя таких облог не робив.

За словами Санаєвої, Биков багато разів повторював їй: «Це диво. Я ні в що не вірив. Я не вірив, що можу полюбити. Тебе Бог вигадав і послав мені… Красива та смішна дівчинка-журавлик на довгих ніжках. Розумниця і добрий хлопець. Та ще й актриса чудова. Це, звісно, ​​занадто. Але ти покохаєш, покохаєш мене. Заграєшся. Я хороша команда». Через рік, як пишуть журналісти, під час банкету в ресторані він став перед нею на коліно і, діставши обручку, зробив пропозицію. Шлюб вони оформили лише через 13 років.

Батьки Олени вибір доньки не ухвалили. Батько повторював: «Зв’язався чорт із немовлям». Мати говорила дочці: «Він тебе висмокче і викине». Колишня дружина Бикова, Лідія Князєва, зателефонувала Санаєвим і попередила: «Я нічого не маю проти Олени, я її не знаю, і з Биковим ми розлучилися до того, як вони зустрілися. Але хочу вас попередити: він зламає їй життя. У мене на антресолях лежить мішок листів від жінок, адресованих йому…» Дзвонили й інші «доброзичливці»: «Биков – такий розгульний, у нього стільки романів». Двері будинку Санаєвих для Ролана були зачинені. Син Олени, Павло, тоді жив у бабусі та дідуся, а мати могла відвідувати його лише кілька разів на місяць. Коли Павлові виповнилося 11 років, вона забрала його додому. Між хлопчиком і Биковим виникло повне порозуміння, а через багато років Павло Санаєв присвятив вітчиму повість «Поховайте мене за плінтусом».

На екрані пара була нерозлучна: разом вони знялися в багатьох картинах, а найвідомішою роботою стали лисиця Аліса та кіт Базіліо у фільмі «Пригоди Буратіно». У житті Биков ревнував і сердився, коли Олену приймали за його дочку. Він згадував: «Коли ми тільки одружилися, мене в різних компаніях кілька разів зустрічали фразою: «Здрастуйте, Ролан Антонович! Яка у вас чудова донька! Уявляєте, що зі мною відбувалося? Я в сказі шипів: «Ліно, купи собі щось солідне. Не ходи дівчинкою». А яка це була дівчинка!

Щастя Санаєва було важким. Коли Бикову перестали давати роботу та відлучили від режисури, він запив. «Сім років пив по-чорному. Олена пережила це разом зі мною», — казав він. Якось він втік від дружини опіки на іподром, де Олена ніяк не могла його знайти, сів за столик у ресторані, і раптом побачив, як заходить вона — гарна, струнка, молода. «Я присягнув собі: зроблю все, щоб бути гідним її. Пити кинув, бо зрозумів: якщо не зупинюся, втрачу сім’ю…» Санаєва згадувала: «Приводу для ревнощів він мені не давав… Ролан мені навіть казав: «Ти навіть не уявляєш, наскільки мені важливо бути вірним тобі»».

Разом вони прожили чверть століття. Ролан Биков помер 6 жовтня 1998 року у віці 68 років. Санаєва довго не могла змиритися з втратою, а виходом для неї стала робота над щоденниками, записами та листами коханого чоловіка; вона також зайнялася незакінченим проектом Бикова — документальною стрічкою «Портрет невідомого солдата». Коли її запитують, чи вона готова знову покохати і вийти заміж, актриса відповідає: «Ні! Після Бикова заміж знову не виходять.