Міністерство оборони анонсувало комплексну реформу мобілізації, яка зокрема передбачає оновлення роботи ТЦК та СП і поєднує одразу кілька напрямків.
Міністр оборони України Михайло Федоров розпочав амбіційну реформу процесу мобілізації, спрямовану на усунення давніх системних недоліків у роботі територіальних центрів комплектування (ТЦК) та мобілізації загалом.
Главред з’ясував, як зміниться мобілізація в Україні та що передбачає реформа призову на військову службу.
Михайло Федоров про нову систему мобілізації
Міністерство оборони працює над комплексною реформою системи мобілізації. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.
За його словами, 90% відстрочок уже були продовжені автоматично через сервіс Резерв+ — без подання заяв, довідок чи відвідування ТЦК. Якщо раніше ця процедура тривала тижнями та потребувала значних ресурсів, то тепер система самостійно звіряє інформацію через державні реєстри й подовжує відстрочку без додаткових звернень.
“Зараз працюємо над комплексною реформою мобілізації. Запропонуємо системне рішення, щоб вирішити накопичені роками проблеми й при цьому зберегти обороноздатність країни”, – додав Федоров.
Що змінить реформа мобілізації – два ключові напрямки
Також у Міноборони готують масштабні зміни у сфері комплектування та проходження служби. Йдеться про реформування територіальних центрів комплектування, нові підходи до протидії самовільному залишенню частин і суттєве підвищення виплат для військових на передовій. Про це в ефірі Вечір.LIVE повідомив заступник голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.
Він зазначив, що в міністерстві вже мають бачення щодо змін у роботі з випадками СЗЧ і трансформації ТЦК. За його словами, найближчим часом парламент може розглянути в першому читанні законопроєкт про нові контракти.
Чернєв пояснив, що реформа складатиметься з двох напрямів.
“Тобто, перша частина, про яку я говорив, це більше про покарання тих, хто ухиляється або залишив самовільно військову частину”, – повідомив він.
Друга частина, за словами Чернєва, передбачає створення додаткових стимулів для тих, хто вже служить, і для тих, хто планує вступити до війська. Зокрема, йдеться про запровадження контрактів із чітко визначеними строками, підвищення базового грошового забезпечення та нові підходи до преміювання залежно від спеціалізації. Вищі доплати можуть отримувати пілоти, ІТ-фахівці, а також військові найризикованіших напрямів, зокрема десантники та піхотинці.
“Плюс до цього залишаться ті самі бойові, які зараз виплачуються. Тобто, з одного боку, мають бути і покарання тих, хто ухиляється, і з іншого мають бути все ж таки стимули для тих, хто залишається у війську”, – резюмує він.
Яка ключова задача реформи мобілізації
Головна мета реформи ТЦК та СП і системи мобілізації, яку президент Володимир Зеленський визначив для нового міністра оборони Михайла Федорова, полягає у зменшенні кількості конфліктних ситуацій за участю військовослужбовців територіальних центрів комплектування. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат від фракції “Слуга народу” Федір Веніславський.
Він зауважив, що такі конфлікти становлять незначну частину від загальної кількості взаємодій між ТЦК та військовозобов’язаними. Однак через свою чутливість і суспільний резонанс вони набувають широкого розголосу. Крім того, Росія використовує подібні інциденти для посилення інформаційної складової гібридної війни — зокрема через власні ресурси та агентів впливу.
“Тому ключова задача – це зробити так, аби військові, представники ТЦК, які в 90% є ветеранами війни, мали більшу витримку з точки зору реакції на провокації, які часто супроводжують такі конфлікти Це питання кадрового забезпечення ТЦК і СП, і над цим працює Генеральний штаб, щоб делегувати максимально витриманих офіцерів, військовослужбовців саме для такої роботи – дуже складної і психологічно важкої. І, безперечно, це роз’яснювальна робота щодо неприпустимості будь-яких порушень права людини під час діяльності ТЦК і СП”, – повідомив депутат.
Веніславський підкреслив, що проблема є складною і універсального способу повністю уникнути конфліктів наразі немає. Водночас робота над їх мінімізацією триває, адже причини, які зрештою призводять до суперечок, відомі й аналізуються. Він закликав очікувати на найближчі презентації змін, про які вже заявляли в Міністерстві оборони та сам міністр Федоров.
За словами депутата, акцент планують змістити на максимальне залучення громадян до служби за контрактом і зменшення частки мобілізованих, що може суттєво змінити підхід до мобілізаційних заходів.
Коли відбудеться реформа мобілізації в Україні – контракти для військових: умови та строки
Веніславський повідомив, що у Міноборони вже готують відповідні законодавчі та організаційні зміни, ведеться координація з іншими відомствами, зокрема з Міністерством фінансів, оскільки нові контракти передбачатимуть значні щорічні виплати.
“На це треба мати ресурс. Як свідчать опитування, дуже велика кількість мобілізованих готові підписати контракт строком від двох до п’яти років для того, щоб мати з одного боку прогнозовані терміни проходження військової служби, фінансові стимули, а з іншого – більш істотний правовий захист, який передбачає саме контрактна форма несення військової служби. Тому ми над цим працюємо. Я думаю, що в короткосроковій перспективі, там лютий-березень, ми вже це винесемо для широкого обговорення, для комунікації, для ухвалення в парламенті”, – зазначив він.
Що буде з бусифікацією
Так звана “бусифікація” залишається одним із способів поповнення мобілізаційного ресурсу, і повністю відмовитися від цього механізму суспільству, ймовірно, не вдасться. Про це в інтерв’ю “Телеграфу” заявив народний депутат від “Слуги народу” Руслан Горбенко.
“Бусифікація” — це один із інструментів для поповнення мобресурсу. Я думаю, що від “бусифікації” суспільство нікуди не дінеться, бо коли ти порушуєш закон, а тебе зупиняє поліція, то тебе ж затримують. А в який автотранспортний засіб тебе посадять, щоб супроводити до військової частини, ТЦК чи управління Нацполіції, точно вже немає різниці”, — вважає нардеп.
Він зазначив, що для врегулювання проблем у сфері мобілізації слід залучити фахівців і виробити системні рішення. На його думку, міністр оборони Михайло Федоров може запропонувати президентові комплексні експертні напрацювання щодо мобілізаційної політики, зокрема із застосуванням механізмів мотивації громадян до служби.
Чи посилиться мобілізація в Україні – що зміниться для військовозобо’язаних в рамках реформи мобілізації
У межах реформи мобілізації фактично нічого не зміниться, а інформація, яка поширюється в інтернеті, не має жодного юридичного підґрунтя. Жодних нових законів чи змін до нормативних актів не ухвалювали і навіть не розглядали, тож посилання на нібито нові правові підстави є безпідставними. Про це в ексклюзивному коментарі Главреду повідомила адвокатка, керуюча партнерка Polina Marchenko Law Office Поліна Марченко.
“Чого очікувати у березні? Ймовірно, того самого, що відбувалося у грудні, січні та лютому. Зараз активно проводяться перевірки військово-облікових документів на вулицях і автодорогах. Якщо особа перебуває в розшуку або виявлено порушення правил військового обліку, її одразу доставляють до територіального центру комплектування”, – зазначила вона.
Вона пояснила, що питання “посилення контролю за військовим обліком” варто розглядати у двох площинах. Перша стосується контролю за виконанням військовозобов’язаними своїх прав і обов’язків. Друга — це дотримання правил ведення військового обліку на підприємствах, адже всі компанії, незалежно від їхнього статусу чи значення для економіки, зобов’язані вести такий облік і проводити відповідні звірки.
“Плани перевірок підприємств щодо ведення військового обліку на 2026 рік уже оприлюднені, і перевірок заплановано дуже багато. Під час них звертатимуть увагу навіть на найменші деталі ведення обліку. Тому йдеться радше не про посилення контролю за військовим обліком, а про підвищену увагу до дотримання вимог щодо ведення військового обліку як громадянами, так і підприємствами. Тобто до того, як ведеться військовий облік, чи правильно обліковуються військовозобовʼязані, чи всі обліковуються військовозобов’язані на підприємстві тощо”, – резюмує вона.
Марченко підсумувала, що підстави для надання відстрочки залишаються незмінними, як і правила виїзду за кордон. Так само не приймалося нових нормативно-правових актів, які б змінювали процедуру мобілізації.
Чи можуть мобілізувати за порушення правил військового обліку
Юристка зазначила, що якщо порівнювати з минулим роком, раніше під час перевірки документів військовозобов’язаного, який не мав бронювання чи відстрочки, але й не порушував правил військового обліку, зазвичай відпускали. Тепер підхід змінився: народні депутати та представники влади неодноразово наголошували, що особи без оформленої відстрочки або бронювання підлягають мобілізації.
За її словами, саме за такою логікою практика розвивається протягом останніх шести місяців. Якщо під час перевірки з’ясовується відсутність підстав для відстрочки чи бронювання, розпочинаються заходи щодо мобілізації.
“Якщо раніше такі випадки були радше винятком, то зараз, на превеликий жаль, це стало буденним явищем. Адже все зводиться до того, якщо є підстави для відстрочки, її обов’язково потрібно оформити належним чином. Якщо цього не зроблено, вважається, що особа не захотіла скористатися своїм правом, і її можуть мобілізувати”, – вказала вона.
Як має відбуватись вручення бойової повістки
Поліна Марченко також підкреслила, що у випадку порушення правил військового обліку людину в усіх випадках затримують і доставляють до ТЦК. Вона зауважила, що хоча процедура мобілізації передбачає обов’язковий медичний огляд, вручення бойової повістки та інші етапи, які не мають відбуватися за один день, на практиці інколи весь процес може тривати лише кілька годин після прибуття до центру комплектування.
Що може грозити за порушення правил військового обліку – які зміни готують в Раді
У Верховній Раді розглядають можливість запровадження автоматичного арешту банківських рахунків і майна для громадян, які своєчасно не оновили військово-облікові дані. Про це повідомляв народний депутат Руслан Горбенко.
Він навів приклад із порушенням правил дорожнього руху: якщо штраф не сплачено, можуть бути арештовані рахунки чи інше майно. За аналогією пропонується застосовувати автоматичний механізм і в разі неоновлення військових даних — із блокуванням фінансових активів. Також лунають більш жорсткі ініціативи щодо арешту майна таких осіб.
Коментуючи доцільність подібних кроків, депутат зазначив, що насамперед ідеться про громадян, які незаконно виїхали за кордон і таким чином продемонстрували своє ставлення до вимог держави.
“Чому майно? Ну, умовно, хлопець якимось чином опинився за кордоном, а у нього все заарештували. І казати, що йому вкрай необхідні ці українські картки і він зараз повернеться та буде оновлювати дані… Ну ми ж розуміємо, що він вже показав своє рішення щодо незаконного перетину кордону і залишив Україну (по своїх причинах, але точно з порушенням). З цих 2 мільйонів, якщо 70% ми знайдемо, то вже буде добре”, — резюмує нардеп Горбенко.
“Багатьом не сподобається” – як буде відбуватись реформа ТЦК та СП
Після оголошень про необхідність реформування ТЦК та СП виникло запитання, з яких саме кроків розпочнеться реформа. Військовослужбовець ЗСУ, капітан Данило Яковлев в ефірі 24 Каналу повідомив, що військові безпосередньо порушували це питання й отримали чітке бачення подальших дій. Водночас конкретні деталі наразі не розголошуються.
“Нам озвучили конкретний план. Якщо його реалізують, це суттєво покращить ситуацію, яка є зараз. Але я поки не маю права говорити про деталі”, – повідомив Яковлев.
Він наголосив, що запропоновані рішення не будуть зручними для всіх. Частина суспільства, зокрема ті, хто зацікавлений у збереженні старих механізмів, може поставитися до них негативно, що вже спричиняє певну напругу навколо теми.
“Це багатьом не сподобається – насамперед тим, хто не хоче змін і хто хоче продовжувати корупційні практики”, – резюмує він.
За словами Яковлева, ключове завдання реформи — зробити систему прозорою та такою, що не підриває довіру до армії. Саме від цього залежить сприйняття мобілізаційних процесів у суспільстві.
