В Україні вже кілька років не вщухають суперечки щодо дати святкування Різдва Христового. Частина вірян підтримує перехід на 25 грудня, інші ж залишаються прихильниками традиційної дати — 7 січня. Хоча більшість українців досі святкує Різдво у січні, кількість тих, хто обирає грудневу дату, поступово зростає.
Щоб зрозуміти, чому виникла ця різниця, варто звернутися до історії християнства та календарних систем.
Як виник поділ між православ’ям і католицизмом
У перші століття християнства Церква була єдиною та підпорядковувалася п’яти патріархам — Римському, Константинопольському, Антіохійському, Александрійському та Єрусалимському. Водночас існували дві головні церковні традиції — Західна (Римська) і Східна (Константинопольська).
З часом між ними почали накопичуватися політичні, мовні та обрядові розбіжності. Західна Церква використовувала латину, Східна — грецьку мову. Суперечки поступово переросли у відкритий конфлікт, який досяг піку в XI столітті.
У 1054 році відбувся остаточний церковний розкол. Саме тоді сформувалися окремо католицька та православна традиції. Проте ще кілька століть усі церкви користувалися Юліанським календарем.
Чому дати Різдва різні
Юліанський календар мав незначну, але системну похибку. З часом стало помітно, що він поступово відстає від астрономічного року. У XVI столітті це питання підняли астрономи, і Папа Римський Григорій XIII запровадив новий, точніший календар — Григоріанський.
Західні країни швидко перейшли на нову систему, а православні церкви залишилися на старій. У повсякденному житті більшість держав, зокрема й Україна, згодом почали користуватися Григоріанським календарем, але церковні дати довгий час зберігали прив’язку до Юліанського.
Через це різниця між календарями сьогодні становить 13–14 днів. Саме тому Різдво, яке фактично припадає на 25 грудня, за старим стилем відзначають 7 січня.
Аргументи на користь 25 грудня
Прихильники святкування Різдва 25 грудня наголошують на кількох моментах. По-перше, у повсякденному житті українці давно користуються Григоріанським календарем, і логічно було б узгодити з ним і церковні свята.
Очільник ПЦУ митрополит Епіфаній неодноразово заявляв, що перехід можливий, але він має бути поступовим і супроводжуватися роз’ясненнями. За його словами, йдеться не про зміну суті свята, а лише про календар.
Також прихильники грудневої дати вважають, що такий крок допоможе відійти від радянських і російських традицій. Окремі богослови зазначають, що в християнській традиції Різдво символічно пов’язують із періодом зимового сонцестояння, яке припадає саме на 25 грудня.
Чому багато хто обирає 7 січня
Для значної частини українців Різдво 7 січня — це родинна традиція, передана з покоління в покоління. Зміна дати для них виглядає болісною і незрозумілою.
Також наголошується, що різка зміна календаря може викликати поділ у суспільстві. Крім того, перехід Різдва автоматично потягне за собою зміну дат інших важливих свят, що для багатьох вірян є складним.
Етнографи звертають увагу й на те, що січневе Різдво глибоко вкорінене в українській обрядовій культурі — колядках, святках, народних звичаях. Є й думка, що ця традиція сформувалася ще за часів Київської Русі, а не була запозичена пізніше.
Обидві дати святкування Різдва мають історичне та культурне підґрунтя. У Біблії немає точної дати народження Ісуса Христа, тому головним залишається не число в календарі, а зміст самого свята.
У нинішніх умовах вибір дати — це особисте рішення кожного вірянина. Головне, щоб це питання не ставало приводом для сварок, адже суть Різдва — у вірі, єдності та взаємній повазі, а не в конкретному дні.
